Черепно-мозкова травма (ЧМТ)

Синоніми: травма голови, ушкодження головного мозку

Що таке черепно-мозкова травма?

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — це форма набутого ушкодження мозку, яка виникає внаслідок раптової травми. Вона може статися, коли голова різко та з силою вдаряється об предмет або коли сторонній об’єкт проникає через череп у тканину мозку.

Симптоми ЧМТ можуть бути легкими, помірними або тяжкими — залежно від ступеня ушкодження мозку.

При легкій ЧМТ людина може залишатися притомною або втратити свідомість на кілька секунд чи хвилин. Інші симптоми включають:

• головний біль,
• сплутаність свідомості,
• запаморочення,
• нечіткість зору,
• шум у вухах,
• неприємний присмак у роті,
• втому або сонливість,
• порушення сну,
• зміни настрою або поведінки,
• труднощі з пам’яттю, увагою та мисленням.

При помірній або тяжкій ЧМТ можуть спостерігатися ті ж симптоми, а також:

• посилення або тривалий головний біль,
• повторне блювання або нудота,
• судоми,
• неможливість прокинутися,
• розширення зіниць,
• порушення мовлення,
• слабкість або оніміння кінцівок,
• порушення координації,
• наростаюча сплутаність, збудження або тривожність.

Чи існує лікування?

Особи з ознаками помірної або тяжкої ЧМТ потребують негайної медичної допомоги.

Оскільки первинне ушкодження мозку часто неможливо повністю усунути, лікування спрямоване на стабілізацію стану та запобігання подальшим ушкодженням.

Основні завдання лікування:

• забезпечення достатнього надходження кисню до мозку та організму,
• підтримання адекватного кровообігу,
• контроль артеріального тиску.

Для діагностики та оцінки прогнозу застосовуються методи візуалізації. У випадках середньої та тяжкої ЧМТ основним методом є комп’ютерна томографія (КТ).

У деяких випадках використовують рентгенографію черепа та шиї для виявлення переломів або нестабільності хребта. Також існує аналіз крові для оцінки легкої ЧМТ у дорослих.

Пацієнти з помірними та тяжкими травмами проходять реабілітацію, яка може включати:

• фізичну терапію,
• ерготерапію,
• логопедію,
• фізіатрію (відновну медицину),
• психологічну або психіатричну допомогу,
• соціальну підтримку.

Який прогноз?

Близько половини пацієнтів із тяжкою ЧМТ потребують хірургічного втручання для видалення або відновлення гематом (крововиливів) чи ушкоджених ділянок мозку.

Наслідки ЧМТ залежать від:

• тяжкості травми,
• локалізації ушкодження,
• віку та загального стану здоров’я людини.

Можливі порушення включають:

• когнітивні (мислення, пам’ять, логіка),
• сенсорні (зір, слух, дотик, смак, нюх),
• комунікативні (мовлення, розуміння),
• поведінкові та психічні (депресія, тривожність, зміни особистості, агресія).

У тяжких випадках можливі стани:

• сопор — глибоке пригнічення свідомості з короткою реакцією на сильні стимули,
• кома — повна відсутність свідомості та реакції,
• вегетативний стан — відсутність усвідомлення при збереженні циклу сон–неспання,
• персистуючий вегетативний стан — збереження такого стану понад один місяць.

Які дослідження проводяться?

Національний інститут неврологічних розладів та інсульту (NINDS) підтримує дослідження ЧМТ через гранти та власні наукові програми.

Зокрема, Центр нейронаук і регенеративної медицини (CNRM) є спільною ініціативою NIH та Університету медичних наук Збройних сил США.

Дослідження спрямовані на:

• глибше розуміння біологічних механізмів ушкодження мозку,
• вивчення первинного та вторинного ушкодження мозку після травми,
• розробку стратегій для обмеження ушкоджень,
• створення нових методів лікування та покращення довгострокового відновлення.