Звисаюча стопа

Що таке звисаюча стопа?

Звисаюча стопа — це нездатність підняти передню частину стопи через слабкість або параліч м’язів, які відповідають за її піднімання.

Унаслідок цього людина може чіплятися пальцями стопи за підлогу під час ходьби або надмірно високо піднімати коліно, щоб уникнути такого зачіпання. Така хода називається «степаж». Звисаюча стопа може бути:

• однобічною — уражає одну стопу,
• двобічною — уражає обидві стопи.

Звисаюча стопа не є самостійним захворюванням, а є симптомом іншої проблеми. Залежно від причини вона може бути тимчасовою або постійною.

Можливі причини включають:

• нейродегенеративні захворювання головного мозку, що призводять до м’язових порушень, наприклад розсіяний склероз, інсульт, дитячий церебральний параліч;
• хвороби мотонейронів, такі як поліомієліт, деякі форми спінальної м’язової атрофії та аміотрофічний бічний склероз;
• ураження нервових корінців, наприклад при стенозі хребтового каналу;
• захворювання периферичних нервів, зокрема хвороба Шарко–Марі–Тута або набута периферична нейропатія;
• локальне здавлення або ушкодження малогомілкового нерва в ділянці його проходження біля малогомілкової кістки нижче коліна;
• м’язові захворювання, такі як м’язова дистрофія або міозит.

Чи існує лікування?

Лікування залежить від конкретної причини звисаючої стопи.

Найпоширенішим методом є підтримка стопи за допомогою легких ортезів для ноги та спеціальних устілок або фіксаторів, які називають ортезами на гомілковостопний суглоб і стопу.

Також допомагає лікувальна фізкультура, яка спрямована на:

• зміцнення м’язів,
• підтримання рухливості суглобів,
• покращення ходи.

У невеликої частини пацієнтів можуть застосовуватися пристрої електростимуляції, які стимулюють малогомілковий нерв під час кроку.

У випадках стійкої втрати рухів іноді проводять операції:

• із фіксації суглобів стопи та гомілковостопного суглоба,
• або з перенесення сухожиль із сильніших м’язів ноги.

Який прогноз?

Прогноз залежить від причини звисаючої стопи.

Якщо вона виникла внаслідок травми або ушкодження нерва, можливе часткове або навіть повне відновлення.

При прогресуючих неврологічних захворюваннях звисаюча стопа зазвичай залишається тривалим або довічним порушенням.

Люди зі звисаючою стопою мають підвищений ризик падінь. Особливо у літніх людей падіння можуть призводити до серйозних ускладнень.

Які дослідження проводяться?

Національний інститут неврологічних розладів та інсульту (NINDS) проводить дослідження неврологічних станів, що спричиняють звисаючу стопу, у своїх лабораторіях при Національних інститутах здоров’я США (NIH), а також підтримує додаткові дослідження через гранти для великих медичних установ.

Більшість цих досліджень спрямовані на пошук кращих способів профілактики, лікування та, у перспективі, повного подолання неврологічних розладів, які викликають звисаючу стопу.