Синдром постуральної тахікардії

Що таке синдром постуральної тахікардії?

Синдром постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) — це один із розладів, для яких основним проявом є ортостатична непереносимість. Ортостатична непереносимість — це стан, при якому після переходу з лежачого положення у вертикальне до серця повертається надто малий об’єм крові.

Основним симптомом ортостатичної непереносимості є запаморочення або непритомність. При POTS ці симптоми супроводжуються також різким прискоренням серцебиття — більш ніж на 30 ударів за хвилину або до частоти понад 120 ударів за хвилину протягом 10 хвилин після підйому. Симптоми слабкості або запаморочення при POTS зменшуються, якщо людина знову лягає.

POTS може розвинутися у людей будь-якого віку, але більшість пацієнтів — це жінки віком від 15 до 50 років. За різними оцінками, жінки становлять 75–80 % усіх випадків. Деякі жінки відзначають посилення епізодів POTS безпосередньо перед менструацією.

Синдром часто починається після:

• вагітності,
• великої операції,
• травми,
• вірусного захворювання.

У деяких людей він настільки виражений, що робить фізичні навантаження майже неможливими, оскільки активність провокує непритомність або запаморочення.

Лікарі поки що не знають точно, чому при ортостатичній непереносимості до серця повертається менше крові, і чому саме при POTS серце починає битися так швидко. Нині вважається, що існує кілька різних механізмів розвитку цього стану.

У частини людей є периферична денервація (нейропатичний POTS), в інших симптоми пов’язані зі стійкою або нападоподібною надмірною активністю симпатичної нервової системи (гіперадренергічний POTS), а у багатьох людей із POTS також є виражене фізичне декондиціювання.

Чи існує лікування?

Лікування POTS спрямоване на:

• полегшення стану при зниженому об’ємі крові,
• корекцію порушень кровообігу, які можуть лежати в основі розладу.

Універсального методу лікування, який був би ефективним для всіх, не існує. Деякі препарати можуть бути корисними в короткостроковій перспективі, однак їхня довготривала ефективність залишається не до кінця зрозумілою.

Прості заходи часто дають добрий ефект, зокрема:

• збільшення кількості солі в раціоні,
• достатнє споживання рідини.

Для підвищення об’єму крові та звуження судин часто застосовують:

• флудрокортизон (особливо у людей, які дотримуються дієти з підвищеним вмістом солі),
• мідодрин у низьких дозах.

Вживання приблизно 500 мл води (дві склянки) перед підйомом з ліжка також може сприяти підвищенню артеріального тиску.

Деяким людям допомагають бета-блокатори. Є також дані, що поступово підібрана програма фізичних вправ може з часом покращувати ортостатичну толерантність.

Який прогноз?

POTS може мати рецидивно-ремітуючий перебіг, коли симптоми з’являються і зникають протягом багатьох років.

У більшості випадків (приблизно у 80 % людей) стан з часом певною мірою покращується, і людина відновлює функціональність, хоча залишкові симптоми трапляються досить часто.

Які дослідження проводяться?

Національний інститут неврологічних розладів та інсульту (NINDS) та інші інститути Національних інститутів здоров’я США (NIH) проводять дослідження, пов’язані з POTS, а також підтримують додаткові дослідницькі програми через гранти для провідних наукових установ. Значна частина цих досліджень спрямована на пошук кращих способів профілактики, лікування та, в перспективі, подолання таких розладів, як POTS.

Дослідники, яких фінансує NINDS, вивчають:

• чи сприяє низький рівень гормону альдостерону зменшенню об’єму крові у людей із POTS,
• чи призводить високий рівень ангіотензину II — пептиду, що регулює об’єм крові, — до зниження чутливості наднирників.

Інші дослідження перевіряють гіпотезу, що POTS — це не один стан, а синдром із кількох підтипів, кожен з яких має різні механізми розвитку.

Крім того, NINDS фінансує Консорціум рідкісних вегетативних захворювань, який вивчає такі розлади, як ортостатична гіпотензія, з надією краще зрозуміти їхній перебіг і впливати на нього.