Синдром Туретта

Що таке синдром Туретта?

Синдром Туретта (TS) — це неврологічний розлад, який характеризується повторюваними, стереотипними, мимовільними рухами та вокалізаціями, що називаються тиками. Перші симптоми синдрому Туретта майже завжди помітні ще в дитинстві.

До найпоширеніших тиків належать:

• часте моргання та інші порушення рухів очей,
• гримасування,
• знизування плечима,
• різкі рухи головою або плечима.

Одними з найбільш виражених і виснажливих тиків можуть бути ті, що призводять до самоушкодження, наприклад удари себе по обличчю, а також вокальні тики, зокрема:

• копролалія — мимовільне вигукування лайливих слів,
• ехолалія — повторення слів або фраз, сказаних іншими людьми.

У багатьох людей із синдромом Туретта також спостерігаються додаткові нейроповедінкові труднощі, зокрема:

• неуважність,
• гіперактивність та імпульсивність,
• обсесивно-компульсивні симптоми, такі як нав’язливі думки, тривоги та повторювана поведінка.

Чи існує лікування?

Оскільки симптоми тиків не завжди суттєво порушують життя людини, більшість людей із синдромом Туретта не потребують медикаментозного пригнічення тиків.

Проте для тих, у кого симптоми заважають повсякденному функціонуванню, існують ефективні лікарські засоби.

Немає одного препарату, який був би корисним для всіх людей із синдромом Туретта, так само як немає ліків, які б повністю усували всі симптоми.

Також існують ефективні препарати для лікування частини супутніх нейроповедінкових розладів, які можуть виникати у людей із TS.

Який прогноз?

Хоча синдром Туретта може бути хронічним станом і його симптоми іноді зберігаються протягом усього життя, у більшості людей найтяжчі прояви спостерігаються в ранньому підлітковому віці.

У пізньому підлітковому віці й у дорослому житті зазвичай настає покращення. У результаті деякі люди можуть повністю позбутися симптомів або перестати потребувати лікування для контролю тиків.

Які дослідження проводяться?

Національний інститут неврологічних розладів та інсульту (NINDS) та інші інститути Національних інститутів здоров’я США (NIH) проводять дослідження синдрому Туретта у власних лабораторіях, а також підтримують додаткові наукові проєкти через гранти для провідних медичних установ по всій країні.

Сучасні знання про синдром Туретта базуються на дослідженнях із багатьох медичних і наукових галузей, зокрема:

• генетики,
• нейровізуалізації,
• нейропатології,
• клінічних випробувань,
• епідеміології,
• нейрофізіології,
• нейроімунології,
• клінічної науки, пов’язаної з описом і діагностикою.

Результати цих досліджень мають допомогти у створенні ефективніших методів лікування.