Головний біль

Що таке головний біль?

Головний біль — це найпоширеніша форма болю та одна з основних причин пропусків роботи чи навчання, а також звернень до лікаря.

Міжнародна класифікація розладів головного болю, опублікована Міжнародним товариством головного болю, використовується для класифікації понад 150 типів первинних і вторинних головних болів.

Первинні головні болі виникають самостійно й не є наслідком іншого захворювання. До найвідоміших типів первинного головного болю належать:

• мігрень,
• кластерний головний біль,
• головний біль напруження.

Вторинні головні болі є симптомом іншого захворювання або стану, який впливає на чутливі до болю нервові закінчення. Вони можуть бути пов’язані з:

• гарячкою,
• інфекцією,
• надмірним уживанням ліків,
• стресом або емоційним конфліктом,
• підвищеним артеріальним тиском,
• психіатричними розладами,
• травмою голови,
• інсультом,
• пухлинами,
• нервовими розладами, зокрема невралгією трійчастого нерва.

Головний біль може відрізнятися за частотою та інтенсивністю. У деяких людей він виникає один-два рази на рік, тоді як в інших — понад 15 днів на місяць. Біль може бути від легкого до виснажливого та залежно від типу головного болю супроводжуватися нудотою, підвищеною чутливістю до світла або звуку.

Чи існує лікування?

Якщо головний біль виникає три або більше разів на місяць, зазвичай рекомендується профілактичне лікування.

Лікування мігрені спрямоване на:

• полегшення симптомів,
• запобігання новим нападам.

Найпоширеніші методи профілактики й контролю мігрені та інших судинних головних болів:

• медикаментозна терапія,
• біологічний зворотний зв’язок (biofeedback),
• зменшення стресу,
• виключення певних продуктів із раціону.

Медикаментозне лікування мігрені часто поєднують із тренуванням релаксації та біологічним зворотним зв’язком. Одним із найчастіше застосовуваних препаратів для полегшення симптомів мігрені є суматриптан.

Лікування головного болю напруження починається з виявлення й корекції можливого захворювання або стану, що його спричиняє. Лікар може рекомендувати анальгетики, нестероїдні протизапальні препарати або антидепресанти, якщо такий головний біль не пов’язаний з іншим захворюванням.

Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) схвалило ін’єкції галканезумаб-gnlm (Emgality) для зменшення частоти епізодичних нападів головного болю. Раніше цей препарат уже був схвалений для профілактики мігрені у дорослих.

Інші методи лікування кластерного головного болю включають:

• препарати групи триптанів,
• неінвазивну стимуляцію блукаючого нерва,
• кисневу терапію.

Деякі антипсихотичні препарати, блокатори кальцієвих каналів і протисудомні засоби також можуть зменшувати інтенсивність і частоту нападів кластерного головного болю.

FDA також схвалило ласмідитан (Reyvow) і уброгепант (Ubrelvy) для невідкладного лікування мігрені з аурою або без неї.

Який прогноз?

Не кожен головний біль потребує медичної допомоги. Проте деякі його види можуть бути сигналом серйозного захворювання та потребують негайного звернення до лікаря.

До таких ситуацій належать:

• раптовий сильний головний біль,
• раптовий головний біль, що супроводжується ригідністю м’язів шиї,
• головний біль із гарячкою, судомами, сплутаністю свідомості або втратою свідомості,
• головний біль після удару по голові,
• головний біль, пов’язаний із болем в оці або вусі,
• стійкий головний біль у людини, яка раніше його не мала,
• повторювані головні болі у дітей.

Напади мігрені можуть тривати добу або довше й виникати як кілька разів на тиждень, так і лише раз на кілька років.

Які дослідження проводяться?

Дослідження, які проводить і підтримує NINDS у складі NIH, значно розширюють розуміння механізмів головного болю та можуть привести до створення нових методів лікування або навіть способів блокувати виснажливий біль.

Сучасні дослідження включають:

• вивчення механізмів розвитку головного болю, його причин і генетичних чинників;
• розробку нових лікарських засобів та інших підходів до лікування;
• дослідження головного болю у дітей та підлітків;
• використання нейровізуалізації для кращого розуміння патофізіології головного болю;
• вивчення ролі поведінки та сну у виникненні розладів головного болю.