Хвороба Альцгеймера

Що таке хвороба Альцгеймера?

Хвороба Альцгеймера (Alzheimer’s disease, AD) — це вікове, незворотне захворювання головного мозку, яке розвивається поступово протягом років. Спочатку у людей з’являються порушення пам’яті та сплутаність свідомості, які можуть помилково сприйматися як звичайні вікові зміни.

З часом симптоми прогресують і призводять до змін поведінки та особистості, зниження когнітивних функцій, таких як здатність приймати рішення та користуватися мовою, а також до труднощів у впізнаванні рідних і близьких.

У кінцевому підсумку хвороба Альцгеймера спричиняє тяжку втрату психічних функцій. Ці зміни пов’язані з прогресуючим руйнуванням зв’язків між нейронами головного мозку та їх подальшою загибеллю.

Хвороба Альцгеймера належить до групи захворювань, які називаються деменціями — станів, що характеризуються когнітивними та поведінковими порушеннями. Вона є найпоширенішою причиною деменції у людей віком понад 65 років.

Чи існує лікування?

Наразі не існує лікарських засобів, які можуть зупинити або уповільнити прогресування хвороби Альцгеймера. Проте існують препарати, схвалені Управлінням з контролю за продуктами і ліками США (FDA), які застосовуються для полегшення симптомів.

Ці лікарські засоби допомагають людям довше зберігати здатність до повсякденної діяльності, підтримуючи мислення, пам’ять і мовлення. Вони також можуть частково впливати на поведінкові та особистісні зміни. Однак ці препарати не зупиняють і не звертають перебіг захворювання та зазвичай ефективні протягом обмеженого часу — від кількох місяців до кількох років.

Донепезил (Aricept), ривастигмін (Exelon) і галантамін (Razadyne) застосовуються для лікування симптомів легкої та помірної форми хвороби. Донепезил також використовується при тяжких формах. Мемантин (Namenda) призначається для лікування помірної та тяжкої хвороби Альцгеймера.

Який прогноз?

У невеликої кількості сімей хвороба Альцгеймера може розвиватися у віці 30–50 років. Це називається формою з раннім початком. У таких випадках причиною є мутації в одному з трьох спадкових генів.

Понад 90 % випадків виникають у людей старше 65 років — це форма з пізнім початком. Її перебіг і характер ураження мозку подібні до ранньої форми. Швидкість прогресування хвороби відрізняється у різних людей.

Хоча ризик розвитку хвороби Альцгеймера зростає з віком, вона не є нормальною частиною старіння.

Існують також інші форми деменції, які не пов’язані безпосередньо із захворюваннями мозку, а спричинені системними порушеннями, наприклад метаболічним синдромом (поєднання високого артеріального тиску, підвищеного холестерину та цукрового діабету), що може викликати сплутаність свідомості та втрату пам’яті.

Які дослідження проводяться?

Національний інститут неврологічних розладів та інсульту (NINDS) підтримує фундаментальні та прикладні дослідження хвороби Альцгеймера через гранти для провідних медичних установ.

Сучасні дослідження вивчають, як накопичення бета-амілоїдних бляшок пошкоджує нейрони, а також як порушення в тау-білках призводять до утворення характерних нейрофібрилярних клубків.

Інші напрями досліджень зосереджені на вивченні факторів ризику, зокрема порушень кровообігу в судинах головного мозку. Також активно розробляються й тестуються нові методи лікування, які можуть полегшити симптоми та потенційно привести до створення ефективної терапії.