Нейрофіброматоз

Що таке нейрофіброматоз?

Нейрофіброматози — це генетичні захворювання, при яких у нервовій системі ростуть пухлини. Ці пухлини починаються в опорних клітинах, з яких складаються нерви та мієлінова оболонка — тонка мембрана, що оточує й захищає нерви.

Ці розлади спричиняють ріст пухлин на нервах і, рідше, у головному та спинному мозку, а також можуть викликати інші порушення, такі як зміни шкіри та деформації кісток.

Хоча багато людей успадковують це захворювання, приблизно 30–50 % нових випадків виникають спонтанно внаслідок мутації в генах людини. Після появи такої мутації змінений ген може передаватися наступним поколінням.

Існує три форми нейрофіброматозу. Найпоширенішою є нейрофіброматоз 1 типу (NF1).

Симптоми NF1, які можуть бути помітними вже при народженні та майже завжди виявляються до 10 років, включають:

• світло-коричневі плями на шкірі (плями типу “кава з молоком”),
• два або більше утворення на райдужці ока,
• пухлину зорового нерва,
• більший за норму обвід голови,
• порушення розвитку хребта, кісток черепа або великогомілкової кістки.

Нейрофіброматоз 2 типу (NF2) трапляється рідше й характеризується повільно зростаючими пухлинами на вестибулярній гілці правого та лівого восьмого черепного нерва. Такі пухлини називають вестибулярними шваномами або акустичними невриномами.

Ці пухлини здавлюють і ушкоджують сусідні нерви, що призводить до зниження слуху.

Характерною ознакою шваноматозу є розвиток множинних шваном у різних частинах тіла, за винятком вестибулярної гілки VIII черепного нерва.

Основним симптомом при шваноматозі є біль, який виникає в міру росту шваноми або здавлення нею нервів чи навколишніх тканин. У деяких людей можуть також з’являтися:

• оніміння,
• поколювання,
• слабкість у пальцях рук і ніг.

Чи існує лікування?

Лікування може включати:

• хірургічне втручання,
• променеву терапію,
• хіміотерапію.

У квітні 2020 року Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) схвалило селуметиніб (Koselugo) для лікування дітей віком від 2 років із нейрофіброматозом 1 типу. Цей препарат допомагає зупиняти ріст пухлинних клітин.

Одним із варіантів лікування NF2 є операція з повного видалення пухлин. Однак хірургія вестибулярних шваном не відновлює слух і зазвичай ще більше його погіршує. Іноді операцію відкладають до повної втрати функціонального слуху. Після операції можливе ушкодження лицевого нерва та розвиток певного ступеня паралічу обличчя.

Прицільна променева терапія вестибулярної шваноми має менший ризик паралічу обличчя, ніж відкрита операція, але краще працює для зменшення невеликих або помірних пухлин, ніж великих.

Хіміотерапія препаратом, який впливає на кровоносні судини вестибулярної шваноми, може зменшувати розмір пухлини та покращувати слух. Водночас деякі пухлини можуть зовсім не реагувати на таке лікування або відповідати лише тимчасово.

Кісткові деформації часто можна скоригувати хірургічно. Також операція може допомогти усунути катаракту та патології сітківки. Біль зазвичай зменшується, якщо пухлини вдається повністю видалити.

Який прогноз?

У більшості випадків симптоми NF1 є легкими, і люди живуть нормальним та продуктивним життям.

Проте в окремих випадках NF1 може значно обмежувати людину та спричиняти косметичні й психологічні проблеми.

Перебіг NF2 дуже різниться у різних людей. У більшості людей із NF2 з часом розвивається втрата слуху на обидва вуха.

У деяких випадках NF2 ушкодження сусідніх життєво важливих структур, таких як інші черепні нерви та стовбур мозку, може бути небезпечним для життя.

Більшість людей із шваноматозом мають значний больовий синдром. У деяких тяжких випадках біль може бути дуже сильним та інвалідизуючим.

Які дослідження проводяться?

Дослідники, які працюють у Національному інституті неврологічних розладів та інсульту (NINDS) або отримують його фінансування, вивчають сигнальні шляхи нервової системи, сподіваючись у майбутньому розробити препарати й методики для діагностики та лікування нейрофіброматозу.

Інша важлива мета досліджень NIH — краще зрозуміти природний перебіг пухлин при нейрофіброматозі та визначити чинники, які можуть впливати на їхній ріст.

Також триває пошук додаткових генів, які можуть відігравати роль у пригніченні росту пухлин або, навпаки, у їх формуванні при NF. Подальше вивчення цих генів і відповідних білків поступово розкриває, як ця нова група регуляторів росту контролює, де саме виникають пухлини і як вони ростуть.

Дослідники також прагнуть створити нові та ефективніші методи лікування нейрофіброматозу. Для NF2 уже випробовували або продовжують вивчати кілька засобів, зокрема моноклональне антитіло бевацизумаб, яке в деяких людей із NF2 покращує слух.

Оскільки шваноми є особливо складними для лікування пухлинами, дослідники NINDS розробляють новий підхід, який використовує вірус для знищення пухлинних клітин.

Інші вчені, яких фінансує NINDS, тестують нові режими променевої та хіміотерапії для злоякісних пухлин периферичних нервів, пов’язаних із NF1.