Міоклонус

Що таке міоклонус?

Міоклонус — це раптове, мимовільне посмикування одного м’яза або групи м’язів. У найпростішій формі міоклонус проявляється як коротке скорочення м’яза з подальшим розслабленням. Прикладом такого типу міоклонусу є гикавка.

Іншими поширеними прикладами є посмикування або так звані «здригання уві сні», які деякі люди відчувають під час засинання. Такі прості форми міоклонусу трапляються у здорових людей і зазвичай не спричиняють жодних проблем.

У більш виражених випадках міоклонус може проявлятися стійкими, ніби електричними, скороченнями груп м’язів.

Міоклонічні посмикування можуть виникати у людей із:

• розсіяним склерозом,
• хворобою Паркінсона,
• хворобою Альцгеймера,
• хворобою Крейтцфельдта–Якоба.

Міоклонічні посмикування також часто трапляються у людей з епілепсією — захворюванням, при якому порушується електрична активність головного мозку та виникають напади.

Міоклонус може розвиватися у відповідь на:

• інфекцію,
• травму голови або спинного мозку,
• інсульт,
• пухлини головного мозку,
• ниркову або печінкову недостатність,
• хвороби накопичення ліпідів,
• хімічне або медикаментозне отруєння,
• інші захворювання.

Міоклонус може виникати сам по собі, але найчастіше є одним із симптомів різних розладів нервової системи.

Чи існує лікування?

Лікування міоклонусу зосереджене на препаратах, які можуть зменшувати симптоми. Препаратом першого вибору найчастіше є клоназепам, що належить до транквілізаторів.

Багато препаратів, які застосовують при міоклонусі, наприклад:

• барбітурати,
• фенітоїн,
• примідон,

також використовуються для лікування епілепсії.

Натрію вальпроат є альтернативним методом лікування міоклонусу і може застосовуватися як окремо, так і в поєднанні з клоназепамом.

У деяких випадках для ефективного контролю симптомів потрібно поєднання кількох препаратів.

Який прогноз?

Прості форми міоклонусу трапляються у здорових людей і не викликають труднощів. У деяких випадках міоклонус починається в одній ділянці тіла, а згодом поширюється на м’язи інших ділянок.

Більш тяжкі форми міоклонусу можуть порушувати рухи та суттєво обмежувати здатність людини:

• їсти,
• говорити,
• ходити.

Такі форми міоклонусу можуть свідчити про наявність основного захворювання головного мозку або нервової системи.

Хоча клоназепам і натрію вальпроат є ефективними для більшості людей із міоклонусом, у частини пацієнтів можуть виникати побічні реакції на ці препарати.

Корисний ефект клоназепаму також може зменшуватися з часом, якщо у людини розвивається толерантність до цього препарату.

Які дослідження проводяться?

Вчені Національного інституту неврологічних розладів та інсульту (NINDS) та інших наукових установ намагаються краще зрозуміти біохімічні механізми, що лежать в основі мимовільних рухів, і знайти найбільш ефективні методи лікування міоклонусу та інших рухових розладів.

Дослідники сподіваються створити лікарські засоби, які будуть спрямовані на конкретні біохімічні зміни, пов’язані з міоклонусом.

Поєднання кількох таких препаратів у майбутньому може дозволити досягати кращого контролю міоклонічних симптомів.